Опозиція EUIPO проти торговельної марки ЄС — формальна процедура, яка дозволяє власнику раніших прав заперечити реєстрацію вже опублікованої заявки. На відміну від перевірки абсолютних підстав, яку EUIPO проводить самостійно під час експертизи, опозицію відомство не ініціює: вона подається виключно особою, яка має на це право відповідно до статті 46 EUTMR.
Детальний розбір строків, періоду переговорів cooling-off, доказів використання раніших прав і вартості процедури ми давали в окремій статті — заперечення третіх сторін при реєстрації торговельної марки. Тут — про те, на яких підставах опозицію взагалі можна подати і що це означає для заявника з України.
Хто має право подати опозицію
Стаття 46 EUTMR визначає коло заявників ширше, ніж лише «власники раніших зареєстрованих марок». Право на опозицію мають власники раніше зареєстрованих торговельних марок ЄС чи національних ТМ держав-членів, власники раніших заявок на реєстрацію — за умови їхньої подальшої реєстрації, власники добре відомих марок у розумінні статті 6bis Паризької конвенції (стаття 8(2)(c) EUTMR), уповноважені ліцензіати за згодою власника раніших прав, власники незареєстрованих позначень чи інших знаків, що мають більш ніж локальне значення і захищаються правом держави-члена — наприклад, фірмових найменувань (стаття 8(4) EUTMR), а також особи, уповноважені захищати географічні зазначення відповідно до статті 8(6) EUTMR.
Схожість позначень: комплексна оцінка, а не механічний тест
Одна з основних підстав для опозиції — ймовірність змішування між заявленою маркою і раніше зареєстрованим знаком. EUIPO не застосовує тут просту формулу «збігся один із критеріїв — достатньо». Оцінка є комплексною (global assessment): візуальна, фонетична і семантична схожість позначень аналізуються разом зі схожістю товарів чи послуг, колом релевантних споживачів, їхнім рівнем уваги та розрізняльною здатністю ранішої марки. Ці фактори взаємозалежні — принцип interdependence, сформульований практикою Суду ЄС (справи Canon, Sabel): нижчий ступінь схожості товарів може компенсуватися вищим ступенем схожості знаків, і навпаки. Тому висновок про ймовірність змішування завжди робиться за сукупністю обставин конкретної справи, а не за формальним збігом одного параметра.
Товари й послуги не повинні бути тотожними
Опозиція не вимагає, щоб товари чи послуги заявленої і раніше зареєстрованої марки збігались дослівно — юридична категорія тут: ідентичні або схожі товари й послуги. Схожість оцінюють за їхньою природою, призначенням, способом використання, а також тим, чи конкурують вони між собою або доповнюють одне одного на тому самому ринку.
Торговельна марка з репутацією: окремий, ширший режим
Окремо від звичайного режиму раніших прав діє стаття 8(5) EUTMR — розширений захист для раніших марок із репутацією, і це стосується не лише ТМ ЄС з репутацією на території Союзу, а й національних марок держав-членів із репутацією на відповідній території. Це не те саме, що добре відома марка за статтею 6bis Паризької конвенції, яка в EUTMR працює через статтю 8(2)(c) і в рамках статті 8(1) аналізується щодо тотожних чи схожих товарів, хоча сама правова підстава цього ранішого права інша. Марка з репутацією, натомість, дозволяє заперечити реєстрацію навіть щодо товарів чи послуг, які прямо не перетинаються із заявленим позначенням, якщо використання нового знака без належної причини дає заявнику несправедливу перевагу за рахунок розрізняльної здатності чи репутації ранішої марки або завдає їм шкоди.
Чи обов’язковий представник
Для заявників, які не мають доміцилю, основного місця ведення діяльності або реального й діючого промислового чи комерційного підприємства в Європейському економічному просторі (ЄЕП), представництво перед EUIPO є обов’язковим у всіх процедурах, окрім самої подачі заявки на реєстрацію — це прямо випливає зі статті 119(2) EUTMR. Критерій тут — саме наявність доміцилю, основного місця ведення діяльності або реального й діючого промислового чи комерційного підприємства в ЄЕП, а не громадянство чи країна реєстрації компанії як такі: якщо заявник має таке підприємство в межах ЄЕП, обов’язкове представництво за цим критерієм не виникає. Для більшості українських заявників без такого підприємства це означає: подати заявку можна самостійно, але щойно справа доходить до опозиції, EUIPO надішле повідомлення про недолік і встановить строк на призначення представника з місцем діяльності в ЄЕП.
Що робити заявнику після отримання опозиції
Отримавши повідомлення про опозицію, заявнику варто проаналізувати заявлені правові підстави, оцінити ризики для конкретного переліку товарів і послуг, обрати стратегію — від часткового обмеження цього переліку до повноцінного заперечення підстав — і не пропустити процесуальні строки. Попередній пошук конфліктів до подачі заявки дозволяє виявити частину подібних ризиків ще до публікації, коли скоригувати перелік товарів і послуг чи саме позначення простіше, ніж захищати вже подану заявку.
Варто також враховувати, що опозиція здатна подовжити загальний строк реєстрації: стандартний період cooling-off становить два місяці, але якщо обидві сторони вчасно подадуть запити на продовження, сукупна тривалість може сягнути 24 місяців — це варто закладати в бізнес-план запуску бренду на ринку ЄС, а не розраховувати на найкоротший сценарій.
Юридична оцінка підстав опозиції — той момент, де самостійна відповідь заявника найчастіше або занадто панічна, або занадто самовпевнена. Бюро Dr. Emil Benatov & Partners аналізує підстави опозиції та представляє заявників у змагальній стадії перед EUIPO.
