refusal of registration by EUIPO;

Відмова в реєстрації торговельної марки ЄС не означає автоматичну втрату можливості отримати охорону. Процедура реєстрації торговельної марки ЄС передбачає право на апеляцію EUIPO — формалізований механізм перегляду рішень першої інстанції.

Апеляція дозволяє заявнику оскаржити відмову, якщо він вважає, що норми права були застосовані неправильно або аргументи були оцінені неповно. Водночас ця процедура має чіткі строки та процесуальні вимоги, недотримання яких позбавляє права на перегляд рішення.

Що таке апеляція в EUIPO

Апеляція в EUIPO — це адміністративна процедура оскарження рішення, ухваленого експертом Відомства в межах реєстрації торговельної марки ЄС. Вона подається після прийняття формального рішення про відмову в реєстрації або після рішення в процедурі опозиції.

Право на апеляцію має сторона, права якої безпосередньо зачіпає рішення. Апеляція торговельної марки ЄС подається не проти всієї процедури реєстрації, а проти конкретного акта, з яким заявник не погоджується.

Коли виникає право на апеляцію в EUIPO

Право на подання апеляції виникає з моменту повідомлення заявника про офіційне рішення. Саме дата отримання цього повідомлення є відправною точкою для обчислення процесуальних строків.

Важливо розрізняти:

  • зауваження експертизи EUIPO на етапі розгляду заявки;

  • формальне рішення про відмову.

Оскарження рішення EUIPO можливе лише у другому випадку. Поки остаточне рішення не ухвалене, заявник користується правом на подання пояснень у межах первинної процедури. Щоб мінімізувати ці ризики, ми рекомендуємо заздалегідь оцінити ризики перед поданням заявки.

Строки подання апеляції EUIPO

Процедура оскарження складається з кількох етапів, кожен з яких має обов’язкові та непоновлювані строки:

  1. Подання повідомлення про апеляцію (Notice of Appeal): протягом 2 місяців з дати повідомлення про рішення.

  2. Сплата збору: апеляційний збір має бути сплачений протягом тих самих 2 місяців.

  3. Подання обґрунтування (Statement of grounds): протягом 4 місяців з дати повідомлення про рішення.

Important: Пропуск будь-якого з цих етапів призводить до втрати права на перегляд справи незалежно від причин пропуску.

Як подається апеляція в EUIPO

Підстави для апеляції

Апеляція після відмови EUIPO повинна ґрунтуватися виключно на юридичних аргументах. Заявник може посилатися на:

  • неправильне застосування положень законодавства ЄС;

  • помилки в оцінці розрізняльної здатності позначення;

  • процесуальні порушення під час розгляду справи.

Процедура подання апеляції

Апеляція подається в електронній формі через систему EUIPO. Вона має містити ідентифікацію сторін, посилання на оскаржуване рішення та підтвердження сплати збору. Адміністративне оскарження рішень EUIPO вимагає критичного аналізу мотивів відмови, а не простого повторення попередньої позиції.

Розгляд апеляції Апеляційною радою EUIPO

Після прийняття матеріалів справа передається на розгляд Апеляційної ради EUIPO (Board of Appeal). Розгляд зазвичай здійснюється в письмовій формі. Рада перевіряє правильність застосування права та логічність мотивів відмови.

За результатами розгляду рішення може бути скасоване повністю або частково, залишене без змін або повернуте на повторний розгляд.

Що робити після негативного рішення EUIPO

Отримання відмови — це сигнал до дії, а не привід для припинення реєстрації. Заявнику доцільно:

  1. Детально проаналізувати мотивувальну частину рішення.

  2. Оцінити перспективи апеляції, враховуючи актуальну практику EUIPO.

  3. Порівняти апеляцію з альтернативами: обмеження переліку товарів або нова подача.

У багатьох випадках система торговельних марок ЄС дозволяє через апеляцію зберегти пріоритет дати подання та захистити інвестиції в бренд.

Conclusion

Апеляція в EUIPO є керованим інструментом захисту інтересів заявника. Успіх процедури залежить від трьох факторів: дотримання жорстких строків, чіткої юридичної аргументації та вірно обраної стратегії. Процедура реєстрації ТМ в Європейському Союзі є складною, проте професійна реакція на відмову дозволяє ефективно захистити вашу інтелектуальну власність.